Перший раз - у перший клас!

   Вступ дитини до школи - довгоочікуваний, хвилюючий і досить відповідальний момент в житті дитини. Адже, вчорашній дошкільник набуває новий соціальний статус - статус школяра. Останнє "вільне" літо дошкільників особливо тривожне і для батьків. Тож деякі з них прагнуть виконати за це літо всю програму першого класу. І бувають дуже розчаровані, коли на попередній співбесіді чують, що їхня дитина не підготовлена до школи. 

   Психологи виділяють три аспекти шкільної зрілості (або психологічної готовності до школи): інтелектуальний, емоційний і соціальний. 

   Інтелектуальна зрілість для віку 6-7 років - це вміння виділяти фігуру із тла, відтворювати зразок, здатність концентрувати увагу, встановлювати зв'язки між явищами і подіями, логічно запам'ятовувати, а також розвиток дрібних рухів руки і їх координації. 

   Емоційна зрілість - це ослаблення безпосередніх, імпульсивних реакцій і вміння тривало виконувати не дуже привабливу роботу, тобто розвиток довільності поведінки. 

   Соціальна зрілість - це потреба у спілкуванні з однолітками й уміння підкоряти свою поведінку законам дитячих груп, здатність приймати роль учня, уміння слухати і виконувати вказівки вчителя. 

Тест для батьків "Чи готова дитина до школи?"

1. Чи хоче ваша дитина йти до школи? 

2. Чи думає ваша дитина про те, що у школі вона багато дізнається й навчатися буде цікаво? 

3. Чи може ваша дитина самостійно виконувати справу, яка потребує зосередженості впродовж 30 хвилин (наприклад, збирати конструктор)? 

4. Чи ваша дитина у присутності незнайомих анітрохи не соромиться? 

5. Чи вміє ваша дитина складати розповіді за картинкою не коротші, ніж із п'яти речень? 

6. Чи може ваша дитина розповісти напам'ять кілька віршів? 

7. Чи вміє вона відмінювати іменники за числами? 

8. Чи вміє ваша дитина читати по складах або цілими словами? 

9. Чи вміє ваша дитина рахувати до 10 і назад? 

10. Чи може вона розв'язувати прості задачі на віднімання й додавання одиниці? 

11. Чи правильно, що ваша дитина має тверду руку? 

12. Чи любить вона малювати і розфарбовувати картинки? 

13. Чи може ваша дитина користуватися ножицями і клеєм (наприклад, робити аплікації)? 

14. Чи може вона зібрати пазли з п'яти частин за хвилину? 

15. Чи знає дитина назви диких і свійських тварин? 

16. Чи може вона узагальнювати поняття (наприклад, назвати одним словом овочі: помідори, морква, цибуля)? 

17. Чи любить ваша дитина самостійно працювати - малювати, збирати мозаїку тощо? 

18. Чи може вона розуміти і точно виконувати словесні інструкції? 

   Результати тестування залежать від кількості позитивних відповідей на запитання тесту. Отже, якщо їх: 

15-18 - дитина готова йти до школи. Ви не дарма з нею працювали, а шкільні труднощі, якщо і виникнуть, можна легко подолати; 

10-14 - ви на правильному шляху, дитина багато чого навчилася, а запитання, на які ви відповіли "ні", підкажуть вам, над чим іще потрібно попрацювати; 

9 і менше - почитайте спеціальну літературу, намагайтеся приділяти більше часу заняттям з дитиною і зверніть увагу на те, чого вона не вміє. 

   Результати можуть вас розчарувати. Але пам'ятайте, що всі ми - учні у школі життя. Дитина не народжується першокласником, готовність до школи - це комплекс здібностей, що піддаються корекції. Вправи, завдання, ігри, обрані вами для розвитку дитини, легко і весело можна виконувати з мамою, татом, бабусею, старшим братом - з усіма, хто має вільний час і бажання навчатися разом із дитиною. Добираючи завдання, зверніть увагу на слабкі місця розвитку дитини. 

Правила для батьків:

• Заняття з дитиною мають бути обопільно добровільними. 
• Їх тривалість не має перевищувати 35 хвилин. 
• Не намагайтеся пропонувати дитині завдання, якщо вона стомлена. 
• Намагайтеся, щоб заняття мали регулярний характер - "мозковий штурм" під час підготовки до школи не ефективний. 
• Якщо ви побоюєтеся за успіхи своєї дитини, радимо вам не зосереджуватися на вироблені конкретних навичок. 

   Значну роль у досягненні успіхів у навчальній діяльності і адаптації дитини відіграє мотивація (система природних, соціальних і особистісних чинників, що спонукають дітей відвідувати школу, виконувати вимоги вчителів, включатися у процес навчання, робити зусилля, необхідні для подолання труднощів, реалізовувати в процесі навчання власні схильності, розвивати здібності, брати участь у навчальному спілкуванні тощо). Чи хоче ваша дитина до школи? Наступний тест допоможе з'ясувати відповідь на це питання.         

1. Любіть дитину. Не забувайте про тілесний контакт із дитиною. Знаходьте радість у спілкуванні з нею. Дайте їй місце в сім'ї. 

2. Нехай не буде жодного дня без прочитаної разом книжки. 

3. Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мовлення. Цікавтеся справами і проблемами дитини. 

4. Дозвольте дитині малювати, розфарбовувати, вирізати, наклеювати, ліпити. 

5. Відвідуйте з дитиною театри, організовуйте сімейні екскурсії містом. 

6. Віддайте перевагу повноцінному харчуванню дитини, а не вишуканому, дорогому одягу. 

7. Обмежте перегляд телепередач до 30 хвилин на день. 

8. Зверніть увагу на те, що діти дещо знають про секс. Не дайте цій темі домінувати. 

9. Привчайте дітей до самообслуговування і формуйте трудові навички й любов до праці. 

10. Не робіть із дитини лише споживача, нехай вона буде рівноправним членом сім'ї зі своїми правами й обов'язками. 

Меморандум (те, що треба пам'ятати від вашої дитини)

1. Не псуйте мене. Я чудово знаю, що не повинна одержувати все, про що прошу. Я просто перевіряю вас. 

2. Не бійтеся виявляти твердість щодо мене. Я віддаю перевагу цьому. Це дозволяє мені знайти своє місце. 

3. Не застосовуйте силу у стосунках зі мною. Інакше це навчить мене думати, що сила - це єдине, що має значення. Я з розумінням сприйму те, що ви керуватимете мною. 

4. Не давайте обіцянок: може виявитися, що вам не вдасться їх дотримати. Це підірве мою довіру до вас. 

5. Не робіть за мене те, що я можу зробити сама. Інакше я почуватиму себе немовлям, я продовжуватиму вимагати, щоб ви мене обслуговували. 

6. Не робіть мені зауваження в присутності інших людей. Я сприйму ці зауваження, якщо ви говоритимете зі мною наодинці. 

7. Не намагайтесь обговорювати мою поведінку під час конфлікту. Чомусь у цей момент я погано чую і ще гірше ставлюся до можливості порозуміння. Давайте обговоримо цю поведінку трішки пізніше. 

8. Не прискіпуйтесь і не бурчіть. Бо інакше мені доведеться прикинутися глухою, щоб якось захиститися. 

9. Не уникайте моїх прямих і чесних запитань. Інакше ви побачите, що я припинила питати і шукаю цікаву для мене інформацію в іншому місці. 

10. Ніколи не вважайте, що вибачитись переді мною - нижче вашої гідності. 

11. Не дозволяйте моїм страхам збуджувати у вас тривогу, бо інакше я дійсно злякаюсь. Продемонструйте мені мужність. 

12. Не забувайте, що мені необхідні розуміння і підтримка, але немає необхідності говорити вам про це, чи не так? 

13. Ставтеся до мене так, як ви ставитеся до своїх друзів. Тоді я теж буду вашим другом.

Десять "Золотих правил" для батьків

1. Не марнуйте часу дитини.

У ранньому дитинстві мозок найкраще сприймає нове, накопичує знання. Отже, подбайте, щоб життя дитини не було нудним, одноманітним, безрадісним. Створивши сприятливе середовище, можна підвищити коефіцієнт розумового розвитку.

2. Формуйте самоповагу.

Власний образ, закріплений свідомістю, є визначальним на роботі, при виборі друзів, у сім'ї. Висока самооцінка додає сміливості, впевненості. Вміння ризикувати. Діти повинні усвідомити, що успіх, майбутній добробут залежить від них самих.

3. Навчіть дитину спілкуватися.

Є шість умов, за яких у дитини виробляються корисні навички: щира любов до батьків, приязне ставлення до оточуючих, зовнішня привабливість (одяг, манери), можливість спостерігати правильне соціальне спілкування (поведінка батьків, вчителів), висока самооцінка, достатній запас слів, вміння підтримувати розмову.

4. Пильнуйте, щоб дитина не стала "телеманом".

Сидіння перед телевізором гальмує у дітей розвиток лівої півкулі головного мозку. А нею визначається розвиток мови. Отже, з часом у дитини можуть виникнути ускладнення під час спілкування. "Телемани" швидше реагують, але миттєва реакція, позбавлення осмислення не завжди корисне.

5. Виховуйте відповідальність, порядність

Потрібно не лише пояснювати, добре, а що - погано, а й закріплювати гарні навички. за приклад має слугувати гідна поведінка батьків.

6. Навчити дитину шанувати сім'ю

Добрі стосунки, любов і повага в сім'ї виховують краще за будь-які лекції.

7. Подбайте про гарне оточення

Якщо ви живете на соціально-психологічному смітнику, дітям важко буде вийти з нього. Оточення впливає на моральні орієнтири, поведінку дітей. Тому уважно придивіться, з ким дружать ваші діти.

8. Будьте вимогливими

Діти з високою самооцінкою, почуттям власної гідності, вмінням робити щось краще за інших, виховуються, як правило, в сім'ях, де до них ставляться високі вимоги. Але не будьте тиранами.

9. Привчайте дитину до праці

Певною мірою ви можете запрограмувати життєвий успіх своїх дітей. Не слід надмірно оберігати своїх синів і дочок від труднощів. Нехай вони зрозуміють, що шлях до успіху вимагає певних зусиль.

10. Не робіть за дітей те, що вони можуть зробити самі.

Нехай вони все перепробують, нехай вчаться на власних помилках, звикають робити щось для інших. Якнайбільше спілкуйтесь з дітьми.

Діти вчаться жити у життя.

Якщо дитину постійно критикувати - вона вчиться ненавидіти.

Якщо дитина живе у ворожнечі - вона вчиться агресивності.

Якщо дитину висміюють - вона стане замкненою.

Якщо дитина зростає у докорах - вона починає жити з почуттям провини.

Якщо дитина зростає у терпимості - вона вчиться сприймати інших.

Якщо дитину підбадьорюють - вона починає вірити в себе.

Якщо дитину хвалять - вона вчитья бути вдячною.

Якщо дитина зростає в чесності - вона вчиться бути справедливою.

Якщо дитина живе у безпеці - вона вчиться вірити людям.

Якщо дитну підримують - вона вчиться вірити цінувати себе.